Бувають моменти, коли втома, напруження та постійні турботи накопичуються настільки, що хочеться просто підвищити голос. Особливо коли дитина не слухається, повторює одну й ту саму поведінку або довго не може заспокоїтися.
Важливо пам’ятати: відчувати злість — нормально. Важливо те, що ми робимо з цією емоцією.
Якщо відчуваєте, що ось-ось зірветеся:
- Зробіть паузу. Якщо дитина у безпеці, відійдіть на кілька хвилин, щоб заспокоїтися.
- Зробіть кілька повільних вдихів і видихів. Це допоможе трохи знизити емоційне напруження.
- Назвіть те, що ви відчуваєте: «Я зараз дуже злюся», «Я втомилася», «Мені потрібна хвилина». Усвідомлення емоції допомагає краще її контролювати.
- Зменште кількість слів. Замість крику спробуйте коротко сказати дитині, що саме потрібно зробити.
- Не вимагайте від себе ідеальності. Батьківство — це не про те, щоб ніколи не злитися чи не втомлюватися.
А якщо Ви все ж таки накричали — це не означає, що Ви погана мама чи поганий тато. Важливо визнати свою помилку, вибачитися перед дитиною та відновити контакт.
Іноді за бажанням накричати стоїть не «погана поведінка дитини», а виснаження самого дорослого. Тому турбота про власний ресурс — теж частина турботи про дитину.
У Інклюзивному центрі «Світ можливостей» ми підтримуємо не лише дітей, а й їхніх батьків. Ви не повинні проходити цей шлях наодинці.